• Пн. Чер 24th, 2024

ОффШор

Все про гроші та інвестиції

Нацбанк відкидає звинувачення ексголови Валерії Гонтаревої

Тра 28, 2024

Національний банк України вирішив прокоментувати заяви колишньої очільниці НБУ Валерії Гонтаревої, назвавши їх «емоційними».

Нацбанк вирішив спиратися «виключно на цифри, факти та оцінку міжнародних партнерів».

Ексголова НБУ Валерія Гонтарева в інтерв’ю «NV Бізнес» заявила, що зниження облікової ставки будо занадто повільним, тому банки отримали надприбуток, бізнес – занадто дорогі кредити, а Мінфін – додаткові витрати на обслуговування ОВДП. «Якщо на початку війни НБУ зміг одномоментно підвищити ставку з 10% до 25%, то міг зробити й навпаки – знизити з 25% до 10%, а не «рухатись як равлик», – заявила вона.

Валерія Гонтарева вважає, що валютну лібералізацію потрібно було починати влітку 2022-го, а не восени 2023-го. Від цього постраждав бюджет, який отримував міжнародну допомогу за низьким курсом, та експортери. Запізніла девальвація коштувала бюджету близько 200 млрд грн, а курс зараз має становити 42 грн/$.

Замість накопичення валютних резервів НБУ мав проводити валютну лібералізацію і випустити дивіденди іноземців, а імпорт – обмежити. При цьому замість програми «5-7-9%» потрібно було підтримувати кредитування робіт зі зведення фортифікацій та виробництва зброї.

В НБУ на це заявили, що його результати виконання мандата із забезпечення цінової та курсової стабільності очевидні:

1) інфляція після першого шоку війни знизилася та стабілізувалася на рівні близько 5%;

2) ситуація на валютному ринку є стійкою, ринок посилює свою здатність до самозбалансування, НБУ вдалося уникнути стрімкої девальвації гривні;

3) міжнародні резерви – на достатньому рівні, що забезпечує додатковий буфер у випадку реалізації негативних сценаріїв;

4) банківська система працює безперебійно, має значну довіру вкладників і високий рівень капіталізації та ліквідності.

НБУ вдалося уникнути масового банкрутства банків та суттєвого делевериджу. Уже з початку 2023 року банки стабільно збільшують фінансування бюджету через купівлю ОВДП, а з середини 2023-го – поступово нарощують кредитну підтримку економіки.

У сфері монетарної та валютно-курсової політики дії НБУ ґрунтуються на послідовній реалізації розробленої спільно з фахівцями МВФ та залученими експертами світового рівня Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.

По-друге, цифри можливих бюджетних втрат унаслідок монетарної та валютної політики НБУ є абсолютно надуманими. Експерти Національного банку неодноразово в публічній площині пояснювали природу видатків на проведення монетарної політики та формування прибутків НБУ. Якби політика центробанку спрямовувалася на генерування прибутку для максимізації доходів бюджету, це мало б наслідком багатомільярдні втрати для економіки та населення.

Досягнення цінової стабільності є основною метою Національного банку. Другою за значенням метою є забезпечення фінансової стабільності, третьою – підтримання економічного зростання, якщо вона не суперечить першим двом цілям. Оцінка ефективності монетарної політики на основі “бухгалтерського” підходу аналізу видатків на інструменти стерилізації ліквідності є поширеною практикою псевдоекспертів і політиків, які шукають важелі впливу на політику центробанку. НБУ дивує, що до такої риторики вдається наразі й колишня очільниця НБУ.

По-третє, критика “надмірного” запасу міцності (зависоких міжнародних резервів, занизької інфляції, високих обсягів капіталізації та прибутків банків) не враховує екстремально високий рівень невизначеності в умовах повномасштабної війни.

По-четверте, низка порад щодо монетарної та валютної політики, є відверто шкідливими, адже їх реалізація з високою вірогідністю дестабілізувала б ситуацію в монетарній сфері та призвела б до масштабної валютної кризи. Зокрема, йдеться про швидку валютну лібералізацію та відпускання курсу з середини 2022 року, а також про різке зниження ставки з 25% до 10%.

Такі поради не враховують середовища проведення політики в умовах повномасштабної війни, зокрема такі фактори, як емісійне фінансування бюджету на 400 млрд грн у 2022 році, енергетичний терор і блекаути взимку 2022/23 років, відсутність програмної співпраці з МВФ протягом майже всього 2022 року, постійна невизначеність щодо перебігу військових дій та міжнародної допомоги.

І насамкінець – міжнародні партнери України неодноразово підкреслювали ефективність монетарної та валютно-курсової політики НБУ: як МВФ, так і журнали Central Banking та The Banker, відзнаки яких НБУ отримав у 2023-2024 роках.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *